Словник української мови (1927)/єсь

by Борис Грінченко

◀ єсть

Словник української мови Борис Грінченко Є єсь

єтір ▶

Київ: Горно, 1927

Єси́ (єсь), єсть, єсте́, гл. От гл. бу́ти н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч. *Харькове, Харькове, славний єси город, та нічого в тобі їсти. О. Потебня, II. Г. Шереперя.