Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/іванчик

Матеріал з Вікіджерел

Іва́нчик, ка, м. 1) — золоти́й. Раст. Galium luteum. Шух. I. 21. *2) Птица из породы трясогузок. Екатер. г. Сл. Яворн.