Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ігронько

Матеріал з Вікіджерел

І́гронько, ка, м. Музыкант. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти. Мет. 161.