Словник української мови (1927)/ікра
| ◀ іконостас | Словник української мови І ікра |
ікранка ▶ |
|
Ікра́, ри́, ж. 1) Икра; семя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. Чуб. I. 75. 2) Вымя у коровы. Шух. I. 193. Ум. Іко́рка. Коровка ма'т ікорку добру. Вх. Лем. 421.