Словник української мови (1927)/ірвант
| ◀ ір | Словник української мови І ірвант |
ірвати ▶ |
|
Ірва́нт, та, м. Железное кольцо на ободе экипажного колеса.
| ◀ ір | Словник української мови Борис Грінченко І ірвант |
ірвати ▶ |
|
Словник української мови — І
ірвант
Борис Грінченко
1927
Ірва́нт, та, м. Железное кольцо на ободе экипажного колеса.