Словник української мови (1927)/іста
| ◀ іспит | Словник української мови І іста |
істе ▶ |
|
Іста, ти, ж. Капитал, основной капитал. Чуб. VII. 575. Купимо (хліба)… й станемо продавати… Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Кв. I. 148. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо. Кв. I. 149. *Добра земля, як пора настає, не тільки що істу — ще й прибиль дає. В. Александров.