Словник української мови (1927)/істик
Зовнішній вигляд
◀ істе | Словник української мови І істик |
істина ▶ |
|
І́стик, ка, м. Палочка с железным наконечником для очистки плуга от прилипшей земли. Козелец. у. Рудч. Ск. I. 170. Чуб. VII. 399. КС. 1883. IX. 223.