Словник української мови (1927)/істиний

by Борис Грінченко

◀ істина

Словник української мови Борис Грінченко І істиний

істичильно ▶

Київ: Горно, 1927

І́стиний, а, е. 1) О деньгах: і́стині гро́ші. Основной капитал, деньги без процентов. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Гринч. III. 150.