Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/істній

Матеріал з Вікіджерел

І́стній, я, є и існий, а, е. Настоящий, истый, заправский. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).