Словник української мови (1927)/істній
Зовнішній вигляд
◀ істичильно | Словник української мови І істній |
істнісінький ▶ |
|
І́стній, я, є и існий, а, е. Настоящий, истый, заправский. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).