Словник української мови (1927)/істніти

by Борис Грінченко

◀ істнісінько

Словник української мови Борис Грінченко І істніти

істно ▶

Київ: Горно, 1927

*Істні́ти, ні́ю, єш, гл. = Істнува́ти. Поки світ істніти буде. М. Черн. «Зорі».