Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/їден

Матеріал з Вікіджерел

Їде́н, їдна́, не́. Один. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290. Ум. Їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. НВолын. у.