Словник української мови (1927)/їдиначитися
| ◀ їдиме | Словник української мови Ї їдиначитися |
їдини ▶ |
|
Їдина́читися, чуся, чишся, гл. Быть в хороших отношениях, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. НВол. у.
| ◀ їдиме | Словник української мови Борис Грінченко Ї їдиначитися |
їдини ▶ |
|
Словник української мови — Ї
їдиначитися
Борис Грінченко
1927
Їдина́читися, чуся, чишся, гл. Быть в хороших отношениях, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. НВол. у.