Словник української мови (1927)/їдовитий
| ◀ їднолітці | Словник української мови Ї їдовитий |
їдом ▶ |
|
Їдови́тий, а, е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
| ◀ їднолітці | Словник української мови Борис Грінченко Ї їдовитий |
їдом ▶ |
|
Словник української мови — Ї
їдовитий
Борис Грінченко
1927
Їдови́тий, а, е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.