Словник української мови (1927)/їдомий

by Борис Грінченко

◀ їдом

Словник української мови Борис Грінченко Ї їдомий

їдун ▶

Київ: Горно, 1927

Їдо́мий, а, е. С'едобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. I. 299.