Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/їдьма

Матеріал з Вікіджерел

Їдьма́, нар. = Їдо́м. За панщини пани їдьма їли людей. НВолын. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487.