Словник української мови (1927)/їзджалий
Зовнішній вигляд
◀ їздець | Словник української мови Ї їзджалий |
їзджений ▶ |
|
Їзджа́лий, а, е. О лошадях: езжалый. Сим. 153. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня. О. 1861. X. 21.