Словник української мови (1927)/їздитися
Зовнішній вигляд
◀ їздити | Словник української мови Ї їздитися |
їздівський ▶ |
|
Ї́здитися, джуся, дишся, гл. Постоянно ездить, раз'езжать. Їздиться усюди з їм. Змиев. у.
◀ їздити | Словник української мови Борис Грінченко Ї їздитися |
їздівський ▶ |
|
Словник української мови — Ї
їздитися
Борис Грінченко
1927
Ї́здитися, джуся, дишся, гл. Постоянно ездить, раз'езжать. Їздиться усюди з їм. Змиев. у.