Словник української мови (1927)/ґава
| ◀ ґаблі | Словник української мови Ґ ґава |
ґавеґа ▶ |
|
Ґа́ва, ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. Мнж. 157. 2) Об. Зевака, ротозей. Ґа́ви лови́ти. Ротозейничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.