Словник української мови (1927)/ґайда
| ◀ ґаздусьо | Словник української мови Ґ ґайда |
ґайдарь ▶ |
|
Ґа́йда, ди, ж. 1) Род пастушьей свирели. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. *Гра́ти на, у ґа́йду. Играть на волынке. Сл. Нік. Ум. от 1 и 2 знач. ґа́йдиця, ґа́йдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) Об. Негодник, негодница. Желех.