Словник української мови (1927)/ґалаґан
| ◀ ґала! | Словник української мови Ґ ґалаґан |
ґаламаґати ▶ |
|
Ґалаґан, на, м. 1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. К. Досв. 219. 2) Большой медный горшок. Желех. 3) Старинная медная монета в 4 крейцера. ЕЗ. V. 91. Вообще медная монета. У Марка тілько грошей, шо ним ліку не знати: два слупа золота, два слупа деяментів, а три срібла, а ціла гора ґалаґанів. Драг. 331. 4) Икра из белой рыбы. Поп. 102. 5) Поплавок в рыболовных сетях. Браун. 9 и 10. Вас. 186. МУЕ. I. 45.