Словник української мови (1927)/ґальонка
Зовнішній вигляд
◀ ґальон | Словник української мови Ґ ґальонка |
ґалюґа ▶ |
|
Ґальо́нка, ки, ж. Головной убор девушек из полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.