Словник української мови (1927)/ґардеман
Зовнішній вигляд
◀ ґард | Словник української мови Ґ ґардеман |
ґардувати ▶ |
|
*Ґардема́н, ну, м. 1) Самогон. 2) Зелье, дурман. Ви оглядайтеся! Це така чарівниця, що піддасть йому ґардеману, а найбільше в горілці. Крим.