Словник української мови (1927)/ґвадзяти
Зовнішній вигляд
◀ ґацик | Словник української мови Ґ ґвадзяти |
ґвалт ▶ |
|
*Ґва́дзяти, дзяю, єш, гл. 1) Мазать, пачкать, возить. Херс. Нік. 2) Болтать. Наґвадзяла такого, що й їсти не можна. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.