Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ґвинт

Матеріал з Вікіджерел

Ґвинт, та́, м. Винт. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґви́нтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.