Словник української мови (1927)/ґедзунок
Зовнішній вигляд
◀ ґедзло | Словник української мови Ґ ґедзунок |
ґедзь ▶ |
|
Ґедзу́нок, нку, м. Искусство, уменье; толк. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Киев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.