Словник української мови (1927)/ґила

by Борис Грінченко

◀ ґиґнути

Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґила

ґилун ▶

Київ: Горно, 1927

Ґила́, ли́, ж. 1) = Бу́рта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц. *2) = Ґилу́н. Звен, у., с. Пальчик. Ефр.