Словник української мови (1927)/ґорґоля

by Борис Грінченко

◀ ґорґани

Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґорґоля

ґорґолястий ▶

Київ: Горно, 1927

Ґорґо́ля, лі, ж. 1) Сук. Вх. Лем. 408. *2) Дылда, верзило. Дівка вона була-б гарненька, коли б не була така ґорґоля. Вона не піднесе три пуди, — така ґорґоля. Крим.