Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ґотка

Матеріал з Вікіджерел

Ґо́тка, ки, ж. Самка глухаря, глухого тетерева. Вх. Пч. II. 15. Шух. I. 23. См. Го́тур, ґо́тур.