Словник української мови (1927)/ґрасувати

by Борис Грінченко

◀ ґраса

Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґрасувати

ґрата ▶

Київ: Горно, 1927

Ґрасува́ти, су́ю, єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. I. 77.