Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ґрейцар

Матеріал з Вікіджерел

Ґре́йцар, ра, м. Крейцер (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хиба два ґрейцари простих. Драг. 267.