Словник української мови (1937)/аби
| ◀ абеточка | Словник української мови А аби |
абир! ▶ |
|
Аби́ и аби́ б, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люди, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь бы день прошел. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́де. Где бы то ни было, где-нибудь, где попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́коли. Когда-нибудь, когда бы то ни было. В Лубенщині… на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і абиколи. Ном., с. 282, № 576. 4) Аби́куди. Куда-нибудь, куда бы то ни было, куда попало. Неси сміття абикуди! 5) Аби́то. Лишь бы, как-нибудь, так себе, шутя. Він усе робить абито. 6) Аби́хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякий. Та це і абихто зробить. Побить, то й абихто знайдеться, — от інше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́чий. Чей-нибудь, чей бы то ни было. Отак чини, як я чиню, люби дочку абичию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́що. Что-нибудь, кое-что, что бы то ни было. Та будеш там робити абищо, — от, аби не гуляти. Нехай тобі абищо! А чтоб тебе! Ном. № 3257. Иногда употребляется как существительное в значении: малозначительная вещь, негодная вещь, человек, не заслуживающий внимания, уважения. Дав таке абищо, — тільки на смітник викинути! От, якесь абищо! а величається мов яка цяця! 9) Аби́як. Как-нибудь, как попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись абияк не гоже. МВ. I. 64. Ти все робиш тільки абияк. 10) Аби́який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як абиякий харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) С отрицанием эти выражения принимают значение чего-то важного, не заурядного, напр.: Це чоловік не аби́який, т. е. не из заурядных. Це зовсім не абищо, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він. Гліб. 82.