Словник української мови (1937)/аврюшник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
аврюшник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Аврю́шник, ка, м. Барашек-ягненок, годный в будущем на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.