Словник української мови (1937)/авул

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ аву! Словник української мови
Борис Грінченко
А
авул 		авурр! ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Аву́л, ла, м. [ = Аул.] Аул. Тоді біжить у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/авул&oldid=564005