Словник української мови (1937)/ага-га

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ ага Словник української мови
Борис Грінченко
А
ага-га 		агакало ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ага́-га, меж. 1) Выражает удивление. Ага-га, яка тут глибочінь! Шейк. 2) А, вот что! — Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то? Ком. I. 47.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/ага-га&oldid=564008