Словник української мови (1937)/адамів

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
адамів
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ада́мів, мова, ве. Принадлежащий Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунок человеческого черепа под изображением креста — в поминальных граматках, на крестах, на дверях (в рисунке к празднику «богоявления» и пр.). 2) Род паука. 3) Род мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. ЗЮЗО. I. 122. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. ЗЮЗО. I. 138; б) Valeriana dubia. ЗЮЗО. I. 165. Ада́мові вівці. 1) Верблюды. 2) Степной мираж. Адамові слізки́. Водка. Чарочку-другу адамових слізок, як казав було отець економ. Шевч. 297.