Словник української мови (1937)/адтуй

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
адтуй
Київ: Соцеквидав України, 1937

Адту́й, нар. = Звідти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. II. 455.