Словник української мови (1937)/адукат
Зовнішній вигляд
◀ адукант | Словник української мови А адукат |
ає ▶ |
|
Адука́т, адука́нт, та, м. Адвокат. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббирайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2.