Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/адукат

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
адукат
Київ: Соцеквидав України, 1937

Адука́т, адука́нт, та, м. Адвокат. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббирайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2.