Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/аз

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
аз
Київ: Соцеквидав України, 1937

Аз, а́за́, м. Название буквы а, аз. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. Закр. I. 122. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лягала три рази. Чуб. V. 1188. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отметку об отсутствии в классе. Шейк.