Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/алилуйко

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
алилуйко
Київ: Соцеквидав України, 1937

Алилу́йко, ка, м. Насмешливое прозвание духовного лица. (Галиц.). Желех.