Словник української мови (1937)/алькир

by Борис Грінченко

◀ альбо

Словник української мови Борис Грінченко А алькир

альт ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Альки́р, ру, м. Отделенная перегородкой от большой світлиці комнатка, служащая спальней и детской. Чуб. VII. 382. Ум. Алькирик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.