Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/аляр

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
аляр
Київ: Соцеквидав України, 1937

А́ляр, ру, м. Крик, шум. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.