Словник української мови (1937)/амфора
| ◀ амуниця | Словник української мови А амфора |
аналой ▶ |
|
А́мфора, ри, ж. Амфора, род греческого и римского кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капітолія — і хором співають гімн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.