Словник української мови (1937)/армата

by Борис Грінченко

◀ аркушовий

Словник української мови Борис Грінченко А армата

арматний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Арма́та, ти, ж. 1) = Гармата. Закр. 2) Артиллерия. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми наплюндрували по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.