Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/архімандричий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
архімандричий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Архімандри́чий, а, е. Архимандритский. Ввійшов архімандрит. На його грудях заблищав архімандричий хрест. Левиц. Пов. 317. Архімандрича ряса. Морд. П. 32.