Словник української мови (1937)/аршин

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
аршин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Арши́н, на, м. 1) Аршин. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) В Полт. губ. при измерении земли — погонная сажень по ширине десятины, а в некоторых местностях Миргор. и Хорольск. уу. в десятине считают 20 аршин, следовательно аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятым в солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.