Словник української мови (1937)/асафет

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
асафет
Київ: Соцеквидав України, 1937

Асафе́т, ту, м. Ассафетида (Assa foetida), затвердевший млечный сок корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook и Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали асафету і теплую на пуп сервету. Котл. Ен. IV. 45.