Словник української мови (1937)/астроном
Зовнішній вигляд
◀ асистенція | Словник української мови А астроном |
астрономічний ▶ |
|
Астро́но́м, ма, м. Астроном. Ном. № 6540. Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару. К. Дз. 141.