Словник української мови (1937)/ахати

by Борис Грінченко

◀ ах!

Словник української мови Борис Грінченко А ахати

ахи! ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

А́хати, хаю, єш, сов. в. а́хнути, ну, неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. I. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.