Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ахнути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
ахнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

А́хнути, ну, неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстеня. Грин. I. 77.