Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ачей

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
ачей
Київ: Соцеквидав України, 1937

Аче́й, нар. Авось, может быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. ЗОЮР. I. 316. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю. Н. п.